dekola

Тебя бесят люди которые тебе названивают, бесит, что кто-то сильно навязчивый, бесит, что кто-то неадекватно себя ведет. Ты просыпаешься и тебе говорят, что кого-то больше нет. Ты не веришь в это до последнего. Ты начинаешь ценить каждый момент жизни, по-другому смотришь на людей, понимаешь, насколько сильно тебе дороги люди, которые, как тебе казалось очень сильно тебя заебали. Ты начинаешь винить во всем себя, искать кнопку "cancel", пытаешься сохраниться. Уходят дни, ты тратишь их на какое-то говно, на пьянки и сигареты, ты морозишься от близких людей, чтоб провести время с какими-то долбоёбами и покурить травы. Бойся, чтобы когда ты поймёшь, в каком месте проёбываешь, уже не было поздно. Попробуй начать менятся сегодня.

Бэнык (22:37:20 13/01/2010)
Мне вот интересно. Счастье... его вообще возможно испытывать постоянно?


abrikosko (22:37:38 13/01/2010)
счастье в умении радоваться мелочам


Бэнык (22:38:14 13/01/2010)
Ну, подробней мона?)


Бэнык (22:38:29 13/01/2010)
Что для тебя, в данной ситуейшен, счастье в мелочах?


abrikosko (22:40:42 13/01/2010)
это когда ты не паришься изза того что у тебя всегда маленькие сиськи, а радуешься, что поехала в горы, что встретила человека, который думает как ты, радуешься, что тебе подарили цветочек, и не думаешь о том, что ты живешь в квартире, в которой 40 лет не делали ремонт, а клеишь на старые говно-обои чуваков со сноубордами и орешь под любимую музыку совершенно не в такт, когда ты просыпаешься утром, и звонишь кому-то с кем вчера познакомилась и разговариваешь два часа и кажется, что ты знаешь этого кого-то всю жизнь :)

Хватит писать сопливую хуйню) Сегодня обсуждаем серьёзную тему. Хотя найдутся такие, которые скажут, что сейчас я тоже пишу хуйню)

Любимые мои девачки. Сколько б вы мне не рассказывали, что минет это гадко, я все равно вам никогда не поверю. Это знаете, все равно что вы мне скажете что ни разу не дрочили. Ни себе, ни кому бы там ни было еще) Может вам ещё секс не нравится? Ну тогда это верный знак, что надо или спрыгнуть из окна, или перестать быть просто стонущим бревном. Если сами не знаете, чего вам надо, то как об этом может знать тот самый мужик, которому вы еще и не хотите делать минет, хотя он вот уже полчаса старается сделать так, чтоб вы кончили?! А тем, кто имитирует, лично дала бы в рожу. Нет чтоб поговорить, сказать чего хочется, нет, она лучше постонет и потом еще тыщу раз не кончит, и будеть ныть своей удовлетворенной подружке за чашкой чая, что она никак не может кончить. А подружка то хер поймёт, у неё с этим всё в порядке.
А потом эту самую девачку, которая не может кончить собьёт машина или ей исполнится 94 года и она так никогда и не кончит, потому что у нее тупые комплексы, она не может, когда надо открыть рот и рассказать чего не так. Бабы, хоть иногда берите всё в свои руки, хватит надеятся на мужиков и еще и говорить говно про них, когда они думают, что все в порядке, что вы стопиццот раз кончили. Это как минимум не честно по отношению к ним.
Вот такое вот, накипело после рассказов одной личности.

Трахайтесь, не стесняйтесь и всё у вас будет в порядке. И не бойтесь что от мастурбации у вас вырастут волосы на руках :D

Через тисячу років і безмежну кількість ночей нам бракуватиме розмови. Я лишила монету в океані твоїх очей, я повернусь за нею обов'язково.
Вони різні, і стоять в кожному домі в цей день. Ті, що пахнуть лісом і морозом і ті, що валялись рік в чулані і пахнуть павутиною і пилюкою. Але кожна з них покликана дарувати радість і відчуття свята.
Цей день жінки проводять на кухні а чоловіки під прикриттям важливих справ звалюють з дому до вечора, або без краплі гризіння совісті валяються на дивані перед тєліком, чи на своєму стільці на кальосіках сидять перед компом і граються в іграшки, які, як вони вважають, не зрозуміти жінкам.
Та ось, олів'є вже нарізаний і заправлений, газова плитка заспокоїлась і охолоджується, на столі купа всього, що ні в якому разі не можна їсти десь до 11 години вечора. Це нічого, що завтра ми будемо кричати на чоловіків, що треба все доїсти, щоб не пропало))). Обов'язково забутий бути купленим майонез лежить в супермаркеті і він мусить побігти за ним, провести пару годин в магазині щоб його принести і налити в олів'є, яке все ще не можна їсти, бо рано))).
Кішка закрита у ванній, тому що не можна їсти і перекидати ялинку. І вже час кудись збиратись і виходити, а деяким час доприбирати і чекати гостей, сидячи перед телевізором. Елітне бухло стоїть і чекає доки ним нап'ються, щоб наступного дня прокинутись о годині п'ятій вечора і пити пити мінералку.
Пройшов рік, ми прощаємось з ним так само, як і з кожним іншим, хоча, чомусь, кожен рік йде геть з різними людьми. Тому, не можна сказати, що кожного року святкування те саме, мовчіть собі і їжте мандарини із шампанським, або як я бєхеровку з апельсинами. І не забудьте зліпити снігову бабу.

ЗІ: в цьому році:
- навчилися водити машину
- втратила кохану людину
- навчилась кататись на сноуборді
- з'їздила в Славське, Львів і Одесу
- багато людей втратила, і багато людей стали рідними. далі буде...

Оригинал записи и комментарии на LiveInternet.ru

Малесенькі білі хмаринки осідали на деревах, лавках, на землі, фарбуючи весь світ у білий колір. Чорноти тієї ночі вже зовсім не було видно, не було видно і перехожих. Окуляри на носі хлопчика в зеленій куртці замерзли і він бачив світ крізь білий розмальований туман, ковзав по крижаним стежкам, ледь втримуючись на ногах, але не падаючи. Зіштовхнутись із кимось зовсім не було змоги, вночі в таку погоду надворі нікого не було, лише деякі закохані у сніг підлітки притулившись носами до скла вікон мріяли опинитись десь в горах. Вони бажали лише одного - опинитись на вулиці зі сноубордом. Але за стінами спали їх батьки, тому до ранку мрії могли залишатись лише мріями, намальованими на вікні. Світ малював казку, яка виглядала зовсім нереальною.

Оригинал записи и комментарии на LiveInternet.ru

йобані флешбеки. мене вже навіть улюблена музика через це дратує :( не можу, слухаЮ, і ці йобані образи в голові. маленькі картинки з минулої зими, з літнього відпочинку, що був усього три місяці тому... ті приємні моменти, що з'являлися і зникали протягом цього часу - півтора року. я розумію чудово в чому моя проблема. що доки це буде продовжуватись, я не зможу забути, заспокоїтись, це завжди буде мене турбувати. але я не хочу нічого закінчувати. і це головна проблема. мені потрібно, щоб надія кудись зникла, щоб я не думала, що все можна повернути назад. адже з цього вже ніколи нічого не вийде і я чудово це розумію. розумію мозком, а не сердцем, і тому не можу відпустити. я ніколи не вміла відпускати. можливо, коли я стану трошки дорослішою, я навчуся все робити правильно, не буду продовжувати робити те, що і сама вважаю величезною дурницею. цікаво подивитись, що буде через півроку, або рік. отак на кілька хвилин туди перенестись і відчути, що мене тоді буде турбувати, про що я буду думати. Треба якось покінчити із цим. і хоча у всіх дєпрєсняк зазвичай восени, в мене він, чомусЬ, ближче до нового року. чим ближче, тим тупіше себе почуваю. добре, що я хоч не почуваюся нікому не потрібною. тоді б я мабуть тільки те й робила, що валялася і жаліла себе. а так напади паніки і жалості до себе з'являються рідко, і, здебільшого, тоді, коли я не можу заснути. як хочеться іноді не думати ні про що... просто вимикати мозок і все.
хочу бути музикою. рейвом, інді, тріп-хопом, панком... викликати почуття. щоб мною насолоджувалися, я дратувала, я примушувала задуматись або стрибати до стелі, вводила в неадекватний стан... тоді я буду чимось в цьому житті і ніколи не зникну, не залишивши про себе згадки. починаю помічати за собою, що мені подобається такий мій стан. я стаю цинічною, пасивно-агресивною і дуже дивною. єбанутою, я б навіть сказала. але, я собі подобаюсь. коли в мене все добре, я все одно нию. так чому б не нити від того, що дійсно в мене щось не так. я нібито вільна, але єдине, чого я не відчуваю - це свобода. ніби я сиджу одна в тісному тролейбусі і там заклинило всі двері і я не можу розбити вікно, а водій втратив свідомість, і я маю вижити, якось виплутатися, але не вмію водити тролейбус, і не можу розбити вікно, та й якби розбила, то не зістрибнула б на повному ходу, бо скрізь купи машин. але я маю щось зробити, щоб бути живою, мислити, сама творити своє майбутнє.

Оригинал записи и комментарии на LiveInternet.ru

Слабо прокинутись о 6 ранку, щоб полізти на дах зустрічати світанок?) Мені - нє)) Спала всього годину - безсоння - але виспалась і чудово себе почуваю, я жива, я жива))) Мені добре. Сьогодні, мабуть, найтепліший і найприємніший день цього листопада. хоча, і без кексів, йопт) хтось трошечки проїбав) зате - смачна кава, купа вдалих кадрів :)


круто прокидатись в 6 годин ранку) на вулиці, доречі, собак більше ніж людей)) і вони лякають птахів, які клюють їжу, що їм викинула з вікна добра бабуся, і вони злітають цілою хмарою)))

що нормальна людина може робити на вулиці о пів на сьому ранку в суботу?) три-чотири мужичка з пивом, одна замріяна тьотя з собакою на повідку і щасливими очима, бабусям з кульочками, як завжди, не спиться, дівчинка з квітами)

повітря поступово наповнюється запахами і звуками нового дня, який вже через кілька хвилин не буде здаватись таким загадковим через шум трас і поспішаючих кудись людей.

а ти дивишся на світ крізь напівприкриті очі і насолоджуєшся секундами його таємничості =]

зовсім трошечки пройшлися) пішки до "глобала" потім звідти пішки на дах на дєсну, потім додому на трамваї перевдягатись, потім на лівобєрєжку в макді заряджати фотік, потім в гідропарк, там карусєлі-карусєлі, і звідти пішки до м.дніпро, потім пішки до пішохідного мосту, потім пішки через труханов на московський міст, а потім пішки до глобала, щоб завершити коло. )))) наші ноги в шоці, але чудово))) дякую) мені справді класно :)
приємно, коли між чоловіком і жінкою лише дружба і жодної хєрні :)

Привіт тобі, колишня Я, котра не може зустрічатись ні з ким довше двох тижнів. Доводиться заново до цього звикати. Бляццька хуєта.

І шо це все означає? Як це розуміти? Шо, назвемо це пафосно - "дружескій секс"? А я навіть боюся тебе запитати, бо якшо почую не те, що хотіла б, то це буде так, ніби ти знову кидаєш мене без якоїсь вагомої причини. Знаєш, сьогодні мені було так добре, в нас саме отак краще виходить бути, коли ми ніби разом - ніби не разом. Тоді нам часто навіть не було про що говорити, а зараз все якось змінилось. Але так же не буде увесь час... Колись нам треба буде робити вибір, що з усім цим робити. Знаєш, я там багато хєрні наробила вже за цей місяць, шо мені просто соромно іноді. І ніби я маю право це робити, але й відчуваю себе винною. Хєрове відчуття, мушу сказати.
Згадую шо було рівно рік тому, я й подумати не могла, що все буде так. Тоді ти ще тільки збирався вчити меня кататись)) А зараз я вже купила дошку, не можу дочекатись, коли ми куди-небудь поїдемо... І так не хочу їхати з кимось іншим. Я досі завжди пам'ятаю твій запах, обожнюю згадувати моменти з тих часів. Звичайно, не завжди все було добре, іноді робилось таке, шо я навіть не знала як можу все це терпіти, та як ти міг це терпіти. І я не знаю, як мені бути зараз, я знов наближуюсь до тебе, мені вже не боляче і я дуже боюся що все знов буде погано. Тримай мене біля себе, не відпускай...

Мы встречаемся больше года, а я ни разу у тебя не ночевала... а ты - у меня... ( 

она запомнилась мне как девачка в валасата-паласатам свитере. но плять потом оказалось шо урок стоил 50 рублей)
облажацца к счастью не вышло)

зы: кто знает людей, которые преподают вокал - говорите мне.

ну вот. мне кажется, эра рок-музыки и кед подходит к концу. теперь всё чаще будете видеть меня в юбках, платьях, туфлях...
попсовый рингтон by Katty Perry на все вызовы, маникюр, красить волосы и стричься на днях, и добро пожаловать в новую жизнь.
Будете любить меня такой?)

Теплоооо пошли в ботсад))) ну то ничо шо када мы пришли пошёл дождь хД =)
Зато мы круто пофоткались, када он закончился) пиво, сигареты и я плять снова забываю шо я женщина) пора это прекращать... ну или хотя бы шото одно из этого.
Хорошо когда можно поныть, пореветь и посмеяться, и говорить всё что угодно, не задумываясь, и не выбирая слов.

пагода седня фэээ... так хотелось погулять а терь хз шо делать. хо следующие выходные юххххуууууу =)

так... терь фотки)

адын.) от мне инересно - неужели вы думаете шо если я при вас не пью, то я пля вобще не пью?)))
два.) ипать! любимый, давай ты мне не будешь разрешать курить! бо пля када мне говорит не курить кто-то другой мне плевать!?!
три.) пля в который раз убедилась шо лучше всего все делать самой))) имеем порваную струну именно тогда когда раз в месяц аццки хочется играть!!!!
четыре.) пля нихрена у меня не мужские очки!!!!! )))) 
пять.) шо ж я никак не могу себя заставить позвонить этой девачке)) сцуко ненавижу себя в такие моменты) причем, непонятно, в чем именно проблема.
шесть.) я пойду на концерт и неепет)))

В мене є мен, і він мене має право спитати список імен, з якими я маю справи...

Наконец-то всё хорошо!!! А еще, я теперь, как минимум, пару дней буду доброй)))) xD

зы: надо всё-таки покраситься еще темнее :)
зызы: подарите мне на др билет на Animal джаZ  :)

День Валентина... Внути было так тепло и приятно... А снаружи - все как всегда. Праздника не было, и не хотелось, просто хорошо, что ты был со мной. Сейчас как-то сложно, настроения не совпадают, я делаю неправильный выбор и неправильные выводы... Может, это временно, всё пройдёт, и будет, как раньше. Или лучше) Конечно, будет лучше, я верю :)

Не люблю я все эти дни Валентина... Не хочу ничего праздновать, просто, будь в этот день со мной. Мне больше ничего не нужно.  

Морозный воздух, ветер в лицо ммммм красота... Даже если ради этого надо полтора часа торчать на поломанном подъёмнике...

как же хочется обратно...




сказкооо...



досочки))) и чьи-то лыжи)





не буду ныть))) поедем ещё! :)

брат женился))) хехе, свадьба без попсы --- это было круто!!!



хех все смотрим на ботинки ыы ужс))) 



а в целом довольно мило))) 










я и всякие люды которых я первый раз видела)))



кароче отак) приятно смотреть на счастливых людей)))) особенно, када это любимый братик) я тоже хачу замуж) но патом патом))) =)